Секрет довголіття, дієтична добавка, засіб від раку – і це все в одному маленькому плоді.

Ботанічні особливості абрикосу

(armeniaca vulgaris lam), сімейство «розові» — rosaceae

      Абрикосове дерево може досягати 17 метрів заввишки, крона якого неправильної форми. Велике листя на сірому стовбурі. Абрикос розквітає по весні, а плодоносить у липні – серпні. Плоди, як правило, круглої, трохи довгастої форми, з невеликою борозенкою, що розділяє абрикос на дві частини. Забарвлення варіюється від яскраво-жовтого до темно-помаранчевого в залежності від сорту. Абрикос також відомий під назвами – вірменське яблуко і Жерделі.

З одних джерел випливає, що абрикос походить з Китаю і Непалу, в інших йдеться – з Вірменії, саме там були виявлені кісточки абрикоса в II – III тис. років до н. е. Зараз же плодове дерево культивується повсюдно, в більшій кількості в Середній Азії, на Кавказі і навіть на Далекому Сході.

Збір, зберігання, користь абрикосу

Цікавий факт: вчені припускають, що деякі народи Середньої Азії і Близького Сходу – довгожителі завдяки вживанню абрикоса кожен день.

Користь абрикосу пояснюється їх безцінним складом – справжнє джерело корисних речовин. В абрикосах досить високий вміст цукру, але при цьому він вважається одним з найдієтичніших продуктів. Більш низька калорійність тільки у кавуна, дині, аличі, і цитрусових. Гарна новина для бажаючих схуднути: абрикос володіє набагато більшою користю, в порівнянні з іншими кисло-солодкими фруктами. Деякі дієти практикують абрикосові розвантажувальні дні.

Величезна кількість калію, що міститься в плодах абрикоса допомагає налагодити серцево-судинну систему, судини стають міцнішими, а ризик хвороб серця зменшується вдвічі. Фосфор і магній підвищують провідність електричних імпульсів, витривалість клітин головного мозку, сприяють швидкої регенерації клітин, покращують пам’ять. Каротин, він же провітамін А, поліпшує роботу зорової системи, для цього достатньо з’їдати 3-4 плоди в день.

У абрикоса є чудова властивість – він здатний виводити холестерин з організму, захищати від хвороб печінки і нирок. Знижує ризик утворення і розвитку як доброякісних, так і злоякісних пухлин. Невелика проносна дія допоможе полегшити стан при хронічних запорах.

Для лікувальних цілей використовують плоди. Їх можна вживати в сирому вигляді і в сушеному. Сушать зазвичай при високих температурах або прямо на сонці. Скляний посуд підійде для зберігання. Термін зберігання – 1 рік.

Активні речовини:

• В одному свіжому плоді міститься від 4,7 до 27% цукрів;
• Декстрин, інулін і крохмаль – в невеликій кількості;
• Клітковина – 0,8%;
• Органічна кислота – 1,3%;
• Лимонна, яблучна, винна і саліцилова кислота – в невеликій кількості;
• Вітамін С – 10 мг%;
• Є вітаміни Р, В1 і РР;
• Великий вміст каротину (він же провітамін А) – до 16 мг%.

Показання до застосування: Ниркова недостатність, гіпертонічна хвороба, лікування закрепів і атонія кишечника.

Протипоказання: Абрикос шкідливий для людей, які страждають від цукрового діабету і ожиріння.

Застосування абрикосу

Вживання в їжу сушених абрикосів – древня традиція, що прийшла зі сходу. Абрикос у сушеному вигляді з наявністю кісточки – називається урюк, без неї – кайса, розділений на половинки – курага.

З ядер кісточки виготовляють абрикосове масло, яке користується популярністю у виготовленні лікарських препаратів, в кулінарній справі, в косметології. Абрикосовий камедь додають в емульгатори і загусники засобів по догляду за шкірою і в крему.

Рецепти здоров’я з абрикосом

Абрикосовий джем:

• 0,5 кг абрикос нарізати маленькими шматочками. Приготувати сироп зі 100 г цукру і 100 г води і ваніліну і в гарячому вигляді залити фрукти. Поставити в холодильник на 2 години.

Абрикосовий сироп:

• взяти 2 кг свіжих абрикосів, 4 великих апельсина, 1 лимон. Цитрусові попередньо залити окропом, почекати до повного охолодження.

Абрикосове варення:

• пропустити все через прес, засипати 2 кг цукру, перемішати. Поставити на добу в холодне місце до розчинення цукру. Потім розкласти в пропарені скляні банки, закатати. Зберігати в холодному місці.